Головне меню
Новини закладу


Перейти на сайт Вінницької міської ради


Перейти на сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України


Перейти до стрічки новин освітнього порталу
Батьківський всеобуч

         Для батьків про школу

      Підготуйте дитину до дитячого садка

Привчаємо до порядку

Роль щеплення в житті дитини

  Поради батькам

Портрет дошкільника напередодні його вступу до школи

Чому важко першокласнику?

Як правильно вибрати школу для малюка

Як вчити вірш напам'ять 

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ
«Завтра в школу» 
Перехід дитини з дитячого садка у школу є важливим етапом її життя, який пов'язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення, із зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей тощо. Одним дітям це додає піднесеного настрою, відчуття виходу на новий життєвий щабель, іншим вселяє ностальгію за звичним життям у дитячому садку, часто породжує стресові стани. Тому дуже важливо, щоб у дошкільному закладі, в сім'ї допомогли дитині усвідомити, що дитячий садок і школа є ланками єдиної системи освіти і виховання, а все те, що чекає дитину у школі, є продовженням того, чим займалася, що опановувала вона раніше. Не менш важливо, щоб із перших днів перебування в школі вона на конкретних реаліях переконувалася в цьому. Все це можливе за дотримання принципу наступності дошкільної та початкової освіти.
Наступність, спадкоємність, перспективність
у системі безперервної освіти
Необхідність наступності в роботі пов'язаних між собою ланок навчання обґрунтована в працях Я.-А. Коменського, Й.-Г. Песталоцці, К. Ушинського, С. Русової. На початку XX ст. Н. Лубенець стверджувала, що «починати виховання дітей зі школи - означає зводити будівлю на піску і без фундаменту». Своєрідним уточненням цього положення є міркування Є. Тихеєвої, яка вважала, що «старший ступінь дитячого садка на одну третину вже школа, а молодший ступінь школи на одну третину дитячий садок».
Наступність забезпечує поступовий перехід від попереднього вікового періоду до нового, поєднання щойно здобутого дитиною досвіду з попереднім. З одного боку, вона передбачає спрямованість навчально-виховної роботи в дитячому садку на вимоги, які будуть пред'явлені дітям в школі, а з іншого - на опору вчителя на досягнутий старшими дошкільниками рівень розвитку; на здобуті в дошкільному закладі, сім'ї, знання, навички і досвід дітей; на активне використання їх у навчально-виховному процесі. 
Головною умовою забезпечення наступності у вихованні і навчанні є спрямованість педагогічного процесу дитячого садка і школи на всебічний розвиток особистості дитини. 
Наступність є передумовою спадкоємності навчання і виховання - врахування школою рівня знань, умінь і навичок дітей, їх подальший розвиток; перехід від навчально-ігрової до навчальної діяльності.
Наявність внутрішнього зв'язку в змісті навчально-виховної роботи, методах педагогічного керівництва, формах організації діяльності у дитячому садку і молодших класах школи забезпечує цілісність процесу розвитку, навчання і виховання дитини.
Готовність дітей до шкільного навчання
Одним із обов'язків сім'ї і дошкільних установ є підготовка дітей до школи, від чого залежатимуть їхні успіхи в навчанні, подальший розвиток. Як правило, діти, які у старших дошкільних групах розуміють, що їх чекає у школі, володіють необхідними для навчання у ній навичками, легко вживаються у шкільне середовище. Однак не всі з них безболісно долають цей етап, що проявляється передусім у незадовільній їх успішності. Причина цього здебільшого в психологічній непідготовленості до навчання в школі. Готовність до шкільного навчання водночас є проблемою соціальної зрілості дитини. Адже, йдучи до школи, вона опиняється в реальній соціальній позиції, вперше отримавши право і опинившись перед обов'язком здійснення суспільної за змістом і формою діяльності, якою є навчання.
Готовність до навчання у школі є інтегративною характеристикою психічного розвитку дитини, яка охоплює компоненти, що забезпечують її успішну адаптацію до умов і вимог школи. Цей феномен постає як загальна (психологічна) і спеціальна готовність до навчання у школі, в якій розкриваються рівні розвитку тих психологічних якостей, що найбільше сприяють нормальному входженню у шкільне життя, формуванню навчальної діяльності.
Основними компонентами загальної (психологічної) готовності до школи є:
1. Мотиваційна готовність до навчання у школі. Виявляється у прагненні дитини до навчання, бути школярем; у достатньо високому рівні пізнавальної діяльності і мис-лительних операцій; у володінні елементами навчальної діяльності; у певному рівні соціального розвитку. Все це забезпечує психологічні передумови включення дитини в колектив класу, свідомого, активного засвоєння навчального матеріалу, виконання різноманітних шкільних обов'язків. Свідченням мотиваційної готовності є наявність у дитини бажання йти до школи і вчитися, сформованість позиції майбутнього школяра. Якщо в дитини сформувалися адекватні уявлення про школу, вимоги до нової поведінки, вона не відчуватиме труднощів у прийнятті нової позиції, легко засвоюватиме норми і правила навчальної діяльності та поведінки в класі, взаємини з учителем і школярами.
2. Емоційно-вольова готовність до навчання в школі. Засвідчує здатність дитини регулювати свою поведінку в різноманітних ситуаціях спілкування і спільної навчальної діяльності, виявляється у самостійності, зосередженості, готовності й умінні здійснювати необхідні вольові зусилля. Вимоги до позиції школяра ставлять дитину перед необхідністю самостійно і відповідально виконувати навчальні обов'язки, бути організованою й дисциплінованою, вміти адекватно оцінювати свою роботу. Тому цей вид психологічної готовності називають морально-вольовою, оскільки вона пов'язана із сформованістю особистісної позиції дитини, з її здатністю до управління власною поведінкою. Йдеться про вміння дотримуватися правил, виконувати вимоги вихователя, гальмувати афективні імпульси, виявляти наполегливість у досягненні мети; уміння довести до кінця розпочату справу, навіть якщо вона не зовсім приваблива для дитини. 
3. Розумова готовність дитини до навчання в школі. 
Виявляється у загальному рівні її розумового розвитку, володінні вміннями і навичками, які допоможуть вивчати передбачені програмою предмети. Загалом розумова готовність дитини до навчання у школі охоплює її загальну обізнаність з навколишнім світом, елементи світогляду; рівень розвитку пізнавальної діяльності і окремих пізнавальних процесів (мовлення, пам'яті, сприймання, мислення, уяви, уваги); передумови для формування навчальних умінь і загалом навчальної діяльності.
Формування умінь навчальної діяльності забезпечує дитині високий рівень здатності до навчання, тобто до виокремлення навчального завдання і вміння перетворити його на самостійну мету діяльності. Це вимагає від дитини здатності аналізувати, шукати причини змін у предметах і явищах тощо.
4. Психологічна готовність до спілкування та спільної діяльності. Це важливе новоутворення обумовлене зміною провідних типів діяльності, переходом від сюжетно-рольової гри до навчальної діяльності. Дитина, у якої не сформовані компоненти психологічної готовності до спілкування та спільної діяльності, відчуватиме такі типові труднощі у навчанні, як: нерозуміння позиції вчителя, невміння слухати товариша, узгоджувати спільні з класом дії, завищена самооцінка та ін.
Загалом, психологічна готовність є цілісним станом психіки дитини, що забезпечує успішне прийняття нею системи вимог школи і вчителя, успішне оволодіння новою для неї діяльністю та новими соціальними ролями.
Спільна робота дошкільного закладу і школи
Будучи відкритою і динамічною соціальною системою, школа-дитячий садок та дитячий садок-школа є відносно автономними навчальними закладами з власним способом внутрішнього життя. Поєднання дошкільної і початкової освіти в такому малокомплектному навчальному закладі створює передумови для реалізації індивідуальності кожного вихованця, що значно складніше зробити у масовій школі. Як свідчать дослідження, об'єднання у комплексі двох підсистем значно посилює його виховні можливості, створює умови для психологічно комфортного переходу дитини з дитсадка у школу. Особливо корисним для розвитку соціальної компетентності дітей є перебування їх у різновіковому колективі.
У дошкільному закладі важливо забезпечити зв'язок вихованців і педагогів дитячого садка і школи. Для цього використовують екскурсії до школи, відвідування уроків, спільні з першокласниками розваги, а молодших школярів запрошують у дитячий садок для зустрічі з випускниками старшої (підготовчої) групи. Побутує також практика взаємовідвідування вихованцями дитячого садка і учнями початкових класів свят у дошкільному закладі та початковій школі (свято знань, посвята у школярі, букваря, випуску з дитячого садка).
Особливо важливою для майбутніх учнів є фігура першого вчителя, якого вони сприймають як надзвичайну людину. Він повинен розуміти дітей, виявляти душевну турботу про них, зацікавленість у їхніх успіхах; повинен створювати оптимістичний настрій, дружелюбну доброзичливу атмосферу.
Взаємозв'язок педагогів дошкільного закладу і школи здійснюється на інформаційному (семінари-практикуми з обговорення програм і планів навчально-виховної роботи, створення дидактичного матеріалу) і на діяльнісному (обмін новаторськими методиками, досвідом організації навчальної діяльності старших дошкільників і молодших школярів, взаємне консультування) рівнях. Усі вони мають усвідомлювати, що підготовка дітей до школи, яка є одним з головних завдань дошкільної освіти, має спрямовуватися на всебічний розвиток особистості.

 

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ

ХАРЧУВАННЯ ДИТИНИ

Раціональне харчування - це одна з основних умов здоров'я людини, її довголіття, плодотворної праці. Харчування має не лише покривати енергію, що витрачає дитина, але й забезпечувати матеріал, необхідний для зростання й розвитку всіх органів і систем організму. Досліджено, що процеси обміну речовин у дітей протікають значно інтенсивніше, ніж у дорослих. Адже вони більше рухаються і гуляють, що також викликає значні енергетичні витрати.

В їжі мають обов'язково поєднуватися у правильному співвідношенні речовини, що є складовими тварин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, вода.

У дитячому харчуванні мають бути враховані якісні показники білків. Найціннішим і найкориснішим для зростання дитини є тваринний білок. Достатня його кількість міститься в м'ясі, рибі, молоці, яйцях та ін. Основними джерелами рослинного білка є хліб, крупа, макарони.

Важливу роль відіграють жири, що є пластичним матеріалом, слугують розчинниками вітамінів А і В. Надмір жирів шкідливий, адже сприяє порушенню обміну речовин, погіршенню засвоєння білка, іноді спричиняє розлади органів травлення. Жири, як і вуглеводи, є джерелом поповнення енергії.

Вуглеводи - це основний матеріал для енергії м'язової діяльності. Значна їх кількість міститься в овочах, фруктах, ягодах та їх соках, молоці, у вмісті яких є багато глюкози і фруктози.

У щоденному раціоні дитини обов'язково мають бути вітаміни. Брак їх кількості різко погіршує стан здоров'я, зростання і розвиток організму. Адже вони беруть участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, регулюють окремі біохімічні й фізіологічні процеси, забезпечують життєві функції організму.

Консультації

Тема. ДОБРИЙ АПЕТИТ І УЛЮБЛЕНІ СТРАВИ

Рецепт 1

  Навчіться не помічати поганого апетиту дитини.

  Не реагуйте хворобливо на те, що дитина мало їсть і демонстративно відсуває тарілку.

  Не хоче їсти - спокійно і по-дружньому відпустіть її з-за столу, нехай терпить до вечері. Зрештою здоровий інстинкт переможе, їсти все одно захоче.

  Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, якщо вона попросить їсти.

• Лагідно поясніть, що їсти необхідно у відведений для цього час. Вечерю у такому разі зробіть дещо раніше.

• На апетит впливає зміна обстановки. Підіть на прогулянку й ви побачите, з яким апетитом після  цього їстиме ваша дитина.

• Сміливо довіряйте здоровому інстинкту, закладеному самою природою.

Рецепт 2

• Давайте тільки ту кількість їжі, що з'їдає дитина із задоволенням. Здорова дитина здебільшого споживає стільки, скільки потрібно для її організму.

  Утримуйтеся від розмов про те, що «дитина мало або майже нічого не їсть», адже вони шкідливі.

  Своєчасно включайте в раціон дитини різноманітні, рекомендовані для її віку, страви та, проявляючи такт і наполегливість, привчайте їсти все, що корисне для неї.

  Дотримуйте режиму харчування.

• Пам'ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися ложкою, виделкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.

Тема. ЙОДНА НЕДОСТАТНІСТЬ ТА ЇЇ ПРОФІЛАКТИКА

Усім відомо, що мінеральні речовини у харчуванні людини мають не менше значення, ніж білки, жири, вуглеводи та вітаміни. Як і при дефіциті основних харчових речовин, при недостачі мінеральних речовин в організмі людини виникають специфічні порушення, що призводять до розвитку різноманітних захворювань.

Розгляньмо таке порушення. Усі мінеральні речовини, що містяться в харчових продуктах, поділяють на дві групи: макро- і мікроелементи. Мікроелементи, до яких належать йод, названі так тому що їх концентрація в організмі не перевищує 0,01 % . Але не зважаючи на таку малу концентрацію він відіграє важливу роль у біохімічній функції щитовидної залози. Залоза використовує йод для синтезу таких важливих гормонів як тиротоксин, дійодтироксин і трийодтироксин. Недостатнє надходження йоду в організм людини призводить до розладу функції щитовидної залози, її збільшення і розвитку зобу.

Понад 85 % йоду надходить в організм людини з їжею, переважно рослинною. Але порушення правил зберігання та кулінарна обробка продуктів (смаження, відварювання, випікання) призводять до значного зниження вмісту йоду в них, а в подальшому і в організмі людини.

У дорослих нестача йоду в них в їжі спричиняє компенсаторне збільшення щитовидної залози і набряк, випадання волосся, зниження температури тіла, різке зменшення фізичної та розумової працездатності та інші симптоми. Але найбільшу небезпеку та стурбованість викликає йодна недостатність у вагітних, унаслідок чого підвищується ризик народження дітей з малою вагою, нейросенсорною глухотою, спастичним паралічем, кретинізмом, а також мертвонароджень та викиднів, у ранньому дитинстві нестача йоду спричиняє незворотні психічні порушення, що призводять до критицизму, глухоти, німоти та ін. Така дитина буде приречена на довічну замісну терапію гормональними препаратами.

Усесвітня організація охорони здоров'я провела дослідження і на підставі їх результатів почала вважати Україну однією з країн з йодною недостатністю у населення. За останні роки кількість хворих поміж дітей у нас збільшилась утричі, а кількість операцій на щитовидній залозі за останні 5 років - у 3,5 рази.

За даними ВООЗ захворювання, зумовлені йодною недостатністю, можуть бути повністю ліквідовані за умов вживання населенням ендемічних регіонів продуктів, збагачених йодом. Природним джерелом вмісту значної кількості йоду є морська капуста та продукти, виготовлені з її використанням. Багато йоду містять морська риба, консерви з неї, нерибні продукти моря (мідії, м'ясо кальмарів, креветок, морського гребінця, м'ясо морських тварин). Але найбільш простим, дешевим, що особливо важливо для малозабезпечених верств населення, та випробуваним засобом є введення до раціону свого харчування йодованої кухонної солі (у 10 г такої солі міститься 190 мкг йоду, а добова потреба людини в йоді становить 200 - 220 мкг). Йодована кухонна сіль є в будь-якому магазині.

Йодна недостатність істотно впливає на розумовий розвиток дітей.

Тема. ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ УДОМА

Перед кожним прийомом їжі стіл сервірують згідно з меню. З двохрічного віку дітей привчають користуватися серветкою. На четвертому році життя навчають користуватись виделкою, а на п'ятому - негострим ножем. Дітей привчати сідати за стіл охайними, з чистими руками, сидіти за столом правильно і користуватися столовими приборами (згідно з вимогами навчальної програми). Руки необхідно мити безпосередньо перед тим, як сідають за обідні столи, і після приймання їжі.

З 4-річного віку дітей навчають чергувати у групі під час приймання їжі з використанням санітарного одягу (фартушки, косинки, ковпаки), сервірувати столи, збирати використаний посуд.

Організовуючи харчування, необхідно дотримувати принципів наступності єдності вимог у ДНЗ і в родині. Питання раціонального харчування дітей слід включати у тематику батьківських зборів, консультацій для батьків, висвітлювати в інформаційних куточках.

Для правильної організації годування дитини вдома особливо у вихідні дні й святкові дня батьки мають знати режим і специфіку харчування в ДНЗ, тому щодня в інформаційних куточках необхідно вивішувати меню із зазначенням виходу страв.

Для частування дітей у дні народження, інші свята можна використовувати приготовлені у закладі пиріг, пиріжки або принесені батьками фрукти, ягоди, цукерки, печиво (промислового виробництва). З метою попередження захворюваності на гострі кишкові інфекції та харчових отруєнь дітей суворо заборонено приносити у ДНЗ кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, зокрема солодкі газовані.

Для збереження апетиту не рекомендується годувати дитину вдома вранці перед відвідуванням ДНЗ, за винятком яблука, моркви, овочевого соку у кількості 50 - 100 г. Якщо дитина поснідала вдома, то їй не слід снідати вдруге.

Заборонено саджати дітей за столи до завершення сервірування. В ясельних групах годування дітей, які можуть їсти самостійно організують так, щоб вони не чекали на їжу. Їх годують невеликими групами, водночас по 3-4 дитини за столом, після вживання першої страви дітям необхідно відразу подавати другу страву тощо. Велика кількість залишків на тарілках (понад 15% від об'єму порції) може свідчити про погане самопочуття дитини, низьку смакову якість страви, помилки у режимі харчування (скорочені інтервали між прийомами їжі тощо).

Тема. ЯКОЮ МАЄ БУТИ ДОМАШНЯ ВЕЧЕРЯ?

Багато батьків намагаються вдома доповнити харчування дітей жирною їжею та солодощами: цукерками, вершками, ковбасою, а іноді й нагодувати перед сном повним домашнім обідом. І те, й інше завдає організму дитини шкоду.

У дитячих закладах діти отримують достатню кількість вуглеводів, жирів, а білків, особливо тваринного походження, - інколи недостатньо. Тому батькам необхідно регулярно цікавитися меню і відповідно доповнювати вечерю дітей продуктами, що містять тваринний жир (молоко, сир, яйця, риба), якщо вони були відсутні в меню.

Найдешевшим і найціннішим носієм білків є сир, тому батькам потрібно турбуватися, щоб частіше готували дитині страви з нього на вечерю. Корисний також мед. Мед з молоком, кисломолочними продуктами підвищують гемоглобін.

Необхідно привчати дітей їсти з хлібом кефір і молоко, у такий спосіб збагачується амінокислотний склад їжі.

У домашню вечерю обов'язково включають фрукти, овочі й соки, щоб доповнити денне харчування в дитячому закладі вітамінами, мінеральними солями і мікроелементами (наприклад, морквяний, томатний, виноградний, сливовий соки; яблука або інші фрукти).

Багато каротину міститься в моркві, в організмі він перетворюється на вітамін А. Морква має бути щоденним продуктом у харчуванні дитини, особливо в зимово-весняний період.

Орієнтовне меню домашньої вечері

І варіант

ІІ варіант

  • Томатний сік - 100 г;
  • яйце або вінегрет;
  • салат або картопляне пюре з зеленим горошком - 200 г;
  • молоко, здобна булочка або білий хліб з медом;
  • фрукти
  • Морквяний сік - 50 - 100 г;
  • сирок дитячий або сир - 100 г;
  • кефір - 200 г (з хлібом);
  • яблуко або апельсин

 

Тема. РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

Харчування дітей має бути диференційованим за величиною разового і добового об'єму їжі залежно від віку. Обсяг їжі залежить від апетиту. Якщо у дитини хороший апетит, то зловживати цим не варто, не можна привчати її до надмірного харчування. Якщо апетит знижений, і дитина не завжди з'їдає пропоновану їй їжу в достатній кількості, їй можна тимчасово організувати п'ятий прийом їжі як додаткову вечерю о 21:00 або ранній сніданок, якщо дитина прокидається дуже рано. Загальний об'єм їжі на цілий день складає в середньому: для дітей 3-5 років (1500-1700 мл), 7 років (1800-2000 мл). Обсяг кожної порції легко розрахувати. У середньому на обідню порцію припадає 1/3 від добового обсягу їжі. Щоб розрахувати обсяг інших прийомів їжі, потрібно від загального обсягу відняти обсяг обідньою порції та поділити на 3.

Калорійність харчування

Зріст, розвиток, рух, обмін речовин та інші життєво важливі процеси вимагають постійного притоку енергії, що утворюється в організмі безперервно в результаті біологічного окислення харчових речовин. Одиницями її вимірювання є кілокалорії (ккал) або кілоджоулі (кДж). Потреба дитячого організму в енергії становить у віці 3-7 років 1500-2000 ккал. Добова калорійність харчування дітей має відповідати цим цифрам і правильно розподілятися між окремими прийомами їжі. Для дітей у віці 3 років і старше доцільним є такий розподіл:

   на сніданок - 25 % добової калорійності;

   на обід - 35 -  40 % ;                       

   полуденок - 10 - 15 %;

   вечеря - 25% .

Необхідно стежити за тим, щоб страви, багаті па білки (м'ясо, риба, яйця), діти отримували в першу половину дня, тобто на сніданок і обід, а на вечерю вживали круп'яні, овочеві, сирні та молочні продукти. Страви з м'яса і риби багаті на білки, жири, тому вони можуть порушувати нервову систему і сон дитини.

Продукти харчування

Раціональне повноцінне харчування дошкільнят забезпечується, як і у дорослої людини, широким асортиментом продуктів тваринного і рослинного походження. Винятком є жирні сорти м'яса і птахів (гуси, качки), а так само гострі приправи (оцет, гірчиця, хрін, гіркий перець) і пряна їжа.

Цінність продуктів тваринного походження (молоко і молочні продукти, м'ясо, м'ясні вироби та субпродукти, риба, яйця) полягає насамперед у тому, що вони є джерелами повноцінних, легкозасвоюваних білків, а так само цілої низки вітамінів, мінеральних речовин.

Цінність продуктів рослинного походження полягає в їх багатстві на  різноманітні вуглеводи, адже вони є найважливішим джерелом вітамінів, особливо аскорбінової кислоти і рутина, вітаміну Е і багатьох інших корисних речовин.

З-поміж продуктів тваринного походження важливе місце належить молоку і молочним продуктам. Діти у віці 3-4 років мають отримувати щодня не менше ніж 0,5 л молока, зокрема кисломолочні продукти (з урахуванням молока, що використовують на каші або інші молочні страви). До високобілкових молочних продуктів належать: свіжий сир, сирна паста, дитячі сирні сирки, тверді сири, З-поміж молочних продуктів, багатих на жир, особливо корисними для дітей є вершки і сметана, що можуть використовуватися для заправки супів і салатів, зокрема як підлива до сирників і вареників. Сир, вершки, сметана і сир, на відміну молока і кисломолочних продуктів, що мають щодня включатися в раціон дітей, можна використовувати через один-два дні, але відповідно в більшій кількості.

З-поміж м'ясних страв перевагу віддають яловичині й телятині, можна використовувати м'ясо курей, курчат, індички, кролика, субпродукти - печінку, язик; нежирну свинину, молоду нежирну баранину. М'ясо та субпродукти є найціннішим джерелом білка, легкозасвоюваного заліза і низки вітамінів групи В.

Крім того, з м'ясних продуктів можна вживати молочні сосиски та варені ковбаси. Але щодня годувати дитину сосисками і ковбасою не можна! Сосиски можна давати дітям 1 раз на 10-14 днів. Не частіше! Дуже корисним продуктом є риба. Слід використовувати нежирні сорти морських і річкових риб - судак, тріску, морський окунь.

У меню дітей м'ясо або риба включають щодня. Протягом 4-5 днів дитині можна готувати страви з м'яса і 2-3 дні з риби. До м'ясних і рибних страв як гарнір доцільно пропонувати не макаронні вироби, а овочі у вигляді відвареної картоплі або пюре (картопляне, бурякове, морквяне), тушкованої капусти, зеленого горошку. До курей краще подавати рис, картопляне пюре. М'ясо з овочевим гарніром засвоюється краще. Добре застосовувати комбіновані гарніри.

Велике значення в харчуванні дітей мають яйця. Однак, не зважаючи на корисність яєць, в їжі дитини зловживати ними не можна, оскільки вони здатні спричинити алергічні реакції. Яйця використовують тільки круто зварені або у вигляді різних страв: омлет, салати з яйцем, сирники тощо.

З-поміж жирових продуктів рекомендується вершкове масло й соняшникову, кукурудзяну, оливкову, соєву олію. Їх краще використовувати в натуральному вигляді: вершкове масло - в бутербродах і готових стравах (кашах, пюре), а олію - у вінегретах, салатах, готових овочевих стравах.

Хліб і хлібобулочні вироби є обов'язковою складовою щоденного раціону дитини. Білка в ньому міститься значно менше, ніж вуглеводів. Найбільш корисний хліб із житнього борошна та пшеничного грубого помелу.

Крупи і макаронні вироби так само становлять основне джерело вуглеводів і менше - білків. У харчуванні дошкільнят використовують рис, гречку, вівсяну кашу і манну крупу.

Цукор і кондитерські вироби обов'язково входять у раціон дітей, рекомендовано давати печиво, вафлі, пастилу, мармелад, фруктову карамель, варення, джем, повидло і мед. Шоколад і шоколадні цукерки підвищують збудливість нервової системи, можуть спричинити алергію. Дітям до 3 років вживати шоколад небажано.

Фрукти, ягоди, овочі та зелень є обов'язковою складовою дитячого харчування. У харчуванні дітей корисно використовувати всі сезонні фрукти, ягоди, овочі та зелень у натуральному вигляді, так само у вигляді соків і пюре. У раціоні харчування щодня мають, бути салати зі свіжих овочів: капусти, моркви, зеленої цибулі, огірків, томатів та ін.

Питний режим

У зв'язку з природними втратами води через нирки, шкіру і з повітрям, що видихається, баланс води в організмі має постійно поповнюватися за рахунок рідини, що міститься в їжі, і пиття звичайної рідини - води, чаю, морсу тощо. У дітей через їх високу рухливість втрати води дуже відчутні, тому їх не можна обмежувати  в питті. Але компенсувати брак рідини солодкими напоями не слід, адже це призводить до пригнічення апетиту. Не можна давати багато пити води під час їжі. В інтервалах між вживанням їжі вода має бути доступна для дітей. Зазвичай дають кип'ячену воду, остуджену до кімнатної температури, столову мінеральну воду без газу або слабо заварений чай.

Тема. ЯКІ ПРОДУКТИ КОРИСНІ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ

Організація раціонального повноцінного харчування дітей в дошкільному віці багато в чому залежить від батьків, їх уявлень про харчування, від можливостей дошкільних закладів, що відвідуються дітьми. Багато вчених - офтальмологи, педіатри, гігієністи - неодноразово звертали увагу у своїх дослідженнях на роль неадекватного, нераціонального харчування в розвитку захворювання очей та їх ускладненого перебігу у дітей.

Харчування дитини має бути збалансованим, тобто містити достатню кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мікроелементів.

Білки, як найбільш важлива складова нашого організму, необхідні для побудови тканин організму, значно впливають на функцію ЦНС.

Жири - складова нашого організму, одне з основних джерел енергії, що відкладаються у вигляді прошарку під шкірою і між внутрішніми органами. Потреба організму у вуглеводах дуже велика і пов'язана з великою рухливістю дитини. Крім білків, жирів і вуглеводів їжа має містити мінеральні речовини.

Мікроелементи - складові біологічно активних речовин і беруть участь в обмінних процесах в організмі. Калій постачає киснем кровоносні судини очей, контролює їх стан. Він міститься в меді, бананах, печеній картоплі, олії.

Якщо ваша дитина почала погано бачити в темряві, мружиться, хоча відсутні очевидні порушення зору, то це може спричинити брак цинку. Він допомагає очам адаптуватися до яскравого світла, бере участь у роботі сітківки, підтримує нормальний рівень вітаміну А. Цей мікроелемент міститься в морепродуктах (креветки, устриці), оселедцях, печінці, м'ясі, грибах, зернових (висівки, пророслі зерна пшениці, хліб грубого помелу, горіхи). Він краще засвоюється з м'ясних продуктів, ніж з рослинної їжі.

Кальцій - основний будівельний матеріал для зовнішньої оболонки очного яблука. Він завжди сполучений з іншим мікроелементом - фосфором. Продукти, що містять водночас кальцій і фосфор, - це яблука, зелений горошок, цільні зерна, свіжі огірки, усі види капусти (особливо цвітна), селера, салат, редиска, сир, білі сири.

Особливу увагу звернімо на вітаміни. Важкі захворювання організму спричинені нестачею вітамінів. Для зору особливе значення мають вітаміни А, групи В, С, В, РР. Вітамін А - найбільш затребуваний для очей. Запаси його в організмі незначні, а здатність накопичуватися в дитячому організмі нижче, ніж у дорослих. Вітамін А міститься тільки в продуктах тваринного походження (риб'ячий жир, молочні продукти, вершкове масло, сир, яєчний жовток).

Вітамін С - аскорбінова кислота, у тканинах ока його міститься значно більше, ніж у крові. Вітамін С має протизапальну, протиалергійну, антиоксидантну дію. На нього багаті капуста, болгарський перець, броколі й брюссельська капуста, шпинат, зелена цибуля, помідори, цитрусові, шипшина, смородина.

Дієтологи наголошують на значному впливі на зір вітамінів групи В. Вони впливають не тільки на самі очі, але і на центри головного мозку, що відповідають за сприйняття зорових відчуттів. Вітамін В1 міститься в нежирній свинини, печінці, нирках, картоплі, крупах, бобових рослинах.

Вітамін В2  важливий для нормального функціонування органу зору, є потужним антиоксидантом, бере участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, сприяє синтезу зорового пурпуру, забезпечує хороший центральний і колірний зір, підвищує здатність ока до адаптації в темряві.

Вітамін В6 міститься в печінці, нирках, птиці, м'ясі, рибі, дині, крупах, перці, картоплі.

Вітамін РР міститься в яйцях, м'ясі, печінці, молоці, хлібі.

Біологічно активні речовини - лютеїн та зеаксантин. Їх уміст у клітковині забезпечує якість зорової роботи, відновлює світлочутливі клітини, підвищує гостроту зору за зниженої освітленості.

З-поміж основних продуктів зору, що містять ці поживні речовини, - чорниця. Крім каротину, в ній є безліч інших корисних для очей речовин. Вона не тільки посилює гостроту зору, але й сприяє збільшенню поля зору, зменшує втому очей. Лікопін нейтралізує вільні радикали. Поряд з іншим каратиноїдами, лютеїн здатний захищати сітківку ока від дії ультрафіолетових променів. Джерелом лікопіну є помідори, томатний соус, кетчуп, томатний сік, солодкий червоний перець, кавун, папайя, будь-які фрукти й овочі червоного кольору.

Знання про правильне харчування дітей і бажання втілити їх у життя - це основа повноцінного розвитку дитини, збереження зорової функції на все життя!

Тема. ЯКІ СОКИ КОРИСНІ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я МАЛЯТ

Популярні медичні журнали щорічно складають рейтинги найбільш корисних продуктів, зокрема напоїв. Уявлення про їх вплив на організм складають на основі останніх отриманих даних про вміст у них речовин та їх властивості. Найкорисніші напої: гранатовий, чорничний, яблучний соки і журавлинний морс.

Гранатовий сік

Гранатовий сік є одним з найбільш корисних і біологічно активних продуктів, містить значну кількість вітамінів С, В1; В2, А, Е, РР, калій, кальцій, залізо, фосфор, магній, натрій. Гранатовий сік підвищує гемоглобін. Якщо регулярно вживати цей напій, то помітно поліпшується самопочуття гіпертоніків, нормалізується робота серця. У гранаті містяться поліфеноли, що сприяють знищенню вільних радикалів, які спричиняють раннє старіння і безліч серйозних захворювань, попереджають розвиток раку та пухлин.

Слід зауважити, що завдяки вмісту значної кількості кислоти, гранатовий сік може негативно впливати на шлунок, тому необхідно вживати його в розбавленому вигляді. Найбільшу користь надає гранатовий сік у поєднанні з морквяним, оскільки вони практично не містять цукру, проте, збагачуючи організм більшістю необхідних елементів.

Журавлинний морс

Журавлинний морс містить значну кількість органічних кислот, пектинових речовин і вітамінів. Найбільш корисними для організму з-поміж кислот є бензойна, лимонна, бурштинова і хінна, з-поміж вітамінів - В1, В2, В5, В6, К, РР, калій, фосфор, кальцій, йод, магній, барій, бор, залізо, марганець, молібден, титан, цинк, алюміній. У журавлині міститься унікальне поєднання бетаїну, антоціанів, кахетін, флавонолів, що перешкоджають старіння і загибель клітин, утворення вільних радикалів і розвиток пухлинних тканин. Однією з найбільш важливих властивостей журавлинного соку є бактерицидна, адже він сприяє загоєнню ясен, вбиває бактерії, що спричиняють карієс. Журавлинний морс виводить з організму шлаки і солі важких металів, стимулює розумову і фізичну активність, особливо в поєднанні з ягодами або настоєм шипшини.

Чорничний сік

Чорничний сік корисний для організму не менше, аніж журавлинний. Чорниця є «далеким родичем» журавлини, у ній міститься майже той самий набір мікроелементів, проте відсутні бактерицидні властивості, тому зібрані ягоди швидко закисають. Чорниця має унікальну властивість: у ній містяться специфічні сполуки антоціанів з глікозидами. Ці сполуки активізують ферменти сітківки, поліпшуючи зір і сприяючи швидкому пристосуванню очей до роботи в сутінках, темряві або, навпаки, на яскравому світлі. Учені довели, що регулярне вживання чорничного соку сприяє відновленню зору більше ніж на 1,5 діоптрії.

Яблучний сік

У яблучному соку міститься велика кількість заліза, що необхідне для нормальної роботи кровоносної системи. Цей простий і водночас унікальний напій морже значно поліпшити дихання та стан легенів навіть у курців зі стажем.

Вживання цих корисних соків допоможе вам зберегти своє здоров'я.

Тема. ВОДА - ДЖЕРЕЛО ЗДОРОВ'Я

Один із важливих елементів, що стосуються культури нашого харчування, - це вода. На жаль, у розмові з батьками дітей, які мають порушення шлунково-кишкового тракту, з'ясовується, що ці мало п'ють. Не тільки діти, але й самі дорослі. Маленькі діти страждають на запори. Надходження достатньої кількості рідини в організм людини - це важлива умова здорового травлення.

Діти і дорослі залежно від віку, а також пори року щодня мають випивати від 1 до 2 л води, крім соків, рідини (супів, чаю). Що це має бути за вода? Це не кип'ячена вода, а вода природна - це вода, що пропускають через фільтроочищувачі, які залишають якісний склад води, тобто достатній вміст кисню, певних мікроелементів, але фільтрують солі важких металів та інші якісь компоненти, що не потрібні організму. Крім того, в фільтрованої воді, пропущеній через бар'єр, зменшено вміст хлору, що несприятливо впливає на організм людини.

Чому ми говоримо саме про некип'ячену воду? На жаль, кип'ячена вода втрачає багато властивостей, необхідних для організму.

І навіщо вода потрібна нашому організму? Вода бере участь у ножному фізіологічному процесі, зокрема як у процесі всмоктування, так і в процесі виділення. Однією з причин досить частих проблем кишечнику, зокрема, запорів у дітей і дорослих, є порушення водного балансу. Організму нічим виводити продукти, шлаки. Шлаки «залежуються» в кишечнику, призводячи до токсичних дій на організм у цілому, адже відомо, що довголіття, молодість, краса, здоров'я залежать здебільшого від роботи кишечнику.

Батькам і дітям потрібно пити живу, не кип'ячену воду. Яку? Використовуйте будь-які фільтри для очищення звичайної, проточної води від небажаних, несприятливих домішок.