Функціональна готовність дитини до шкільного життя: чому це важливо?

     Серед батьків панує думка, що можна віддавати дитину до школи, якщо вона вміє читати й рахувати та невимушено спілкується з однолітками. Утім, мами й тати бачать лише верхівку айсберга. Насправді готовність до шкільного навчання — глибоке та комплексне поняття, яке охоплює різні види показників

      Коли спитати батьків шестирічок про готовність їхньої дитини до школи, нерідко можна почути, що діти ще в п’ять років навчилися читати, лічити до ста, розв’язуєвати задачі. Утім, чомусь батьки рідко переймаються тим, чи готова дитина до навантаження, з яким вона зіткнеться, чи витримає це її організм, чи залишиться вона здоровою.

    Аби ствердно відповісти на ці запитання, слід насамперед упевнитись у функціональній готовності дитини до школи, яку забезпечує морфологічна зрілість її організму.

Морфологічна зрілість — рівень розвитку основних функціональних систем

    Морфологічно зрілій дитині легше впоратися з фізичними та розумовими навантаженнями, адаптуватися до нових умов, зокрема у школі. Така дитина менш чутлива до стресу, збудників дитячих інфекцій тощо.

Що таке функціональна готовність

    Деякі батьки скаржаться на млявість і стомлюваність дітей уже в листопаді, а до березня — на значне зниження працездатності та появу неврозів. Зазвичай причина цих проявів у недостатній функціональній готовності дитини до складного процесу навчання.

Функціональна готовність —ступінь зрілості провідних систем організму дитини й організму загалом, що  запобігає перенапруженню, розвитку втоми та погіршенню стану здоров’я.

    Коли йдеться про готовність дитини до школи, про функціональну складову говорять здебільшого формально й поверхово. Утім, функціональна готовність і морфологічна зрілість дитини мають значно більше значення у структурі її готовності до систематичного шкільного навчання.

    Функціональна готовність — один із визначальних чинників не лише успішного навчання, а й збереження здоров’я дитини. У разі функціональної неготовності дитини до навантажень виникають певні ризики, а саме:

• морфолого-функціональне дозрівання мозкових структур на тлі різкої зміни соціальних ролей та умов розвитку;
• інтелектуальне й емоційне навантаження на тлі статичної діяльності.

Ці ризики приховані, тому їхній вплив і негативні наслідки помітні не одразу, проте згодом вони можуть негативно позначитися на розвитку та здоров’ї дитини.

Які методики використовувати

    Функціональну готовність дитини до шкільного навантаження визначають за показниками дозрівання організму. Зокрема, за ростовими стрибками, остифікацією кистей, зміною зубного ряду тощо. Для цього використовують спеціальні методики.

   У період від п’яти до семи років у дитини значно прискорюється ріст тіла в довжину — відбувається так званий напівростовий стрибок. До того ж кінцівки значно випереджають ріст тулуба. Ця особливість фізіологічного зростання старшого дошкільника покладена в основу діагностичного завдання — філіппінського тесту. Запропонуйте дитині підняти руку над головою і торкнутися протилежного вуха. Якщо напівростовий стрибок іще не відбувся, дитина не зможе дотягнутися до вуха через голову. А якщо він завершений, то дитина легко доторкнеться до верхнього краю вуха або навіть його середини.

   Якщо дошкільник успішно виконує філіппінський тест, це вказує не лише на його рівень фізіологічного розвитку, а й на перебудову всіх процесів функціонування організму та його здатності адаптуватися. Зокрема, відображає ступінь розвитку скелета дитини, рівень дозрівання нервової системи, здатність головного мозку сприймати й обробляти інформацію.

     На момент завершення напівростового стрибка дозрівають механізми м’язової координації. Наприклад, дитина вправніше ловить м’яч середнього розміру або кидає у ціль маленький м’ячик. Це стає можливим завдяки тому, що вдосконалюється дрібна моторика рук, розвиваються скелетні м’язи та дозрівають мозкові центри. Особливості розвитку скелетних м’язів і рівень скоординованості рухів здебільшого визначають зовнішній вигляд дитини у старшому дошкільному віці.

    Дитячі фізіологи й гігієністи переконані: якщо дитина починає ходити у школу до того, як відбувся напівростовий стрибок, то в неї можуть виникати проблеми зі здоров’ям, зокрема психічним. У такому випадку навчання дитини рідко стає успішним.

    Окостеніння скелета має кілька стадій, які науковці ґрунтовно дослідили. Тому з’ясувати кістковий вік — доволі точний спосіб визначити ступінь фізіологічного дозрівання організму. Зазвичай перевіряють ступінь окостеніння кістяка лівої руки дитини. Запропонуйте їй покласти руку на стіл долонею вниз і по черзі підняти пальці, не відриваючи кисть від поверхні.

   Відтак запропонуйте дитині розв’язати наступне завдання: повторити обома руками вправи «Перемога» і «Ріжки».

Під час вправи «Перемога» слід стиснути в кулак усі пальці, крім вказівного і середнього, а під час вправи «Ріжки» — усі пальці, крім вказівного і мізинця. Запропонуйте дитині виконати кожну вправу по п’ять разів. Якщо окостеніння триває нормально, дитина справляється з цим завданням. Розвиток дрібної моторики визначає рівень психомоторного розвитку дитини. Якщо виникають труднощі з визначенням кісткового віку, необхідно проконсультуватися з лікарями. Здебільшого в таких випадках призначають рентгенографію кисті та зап’ястя руки.

   Ще одне завдання, яке дає змогу визначити рівень розвитку кисті дитини, — вітання по-дорослому, точніше по-чоловічому. Простягніть дитині руку для привітання і відзначте положення її великого пальця. Дошкільники зазвичай подають руку для привітання човником, тобто не відставляють великий палець. Це свідчить про те, що ще не відбувся напівростовий стрибок, окостеніння кисті також триває. Тож дитина функціонально не готова до шкільного навантаження. Утім, слід врахувати, що точні дані цей простий тест дасть лише під час взаємодії з дівчатками, адже татусі часто вчать синів вітатися «як чоловіки!».

    Молочні, а відтак і постійні зуби прорізуються у людини в певному порядку. До того ж зміна молочних зубів на постійні починається у певний період. У більшості дітей початок зміни зубів припадає на кінець шостого — початок сьомого року життя. Якщо підрахувати кількість зубів, які прорізалися або замінилися, і зіставити її з нормами, то можна оцінити так званий зубний вік.  Зубний вік визначають у два роки — чи з’явилися всі молочні зуби, та в шість років — як триває заміна молочних зубів на постійні. Достатньою для початку систематичного навчання в школі вважають заміну чотирьох молочних зубів.

   За допомогою тесту руки визначають, як функціонують тім’яно-потиличні відділи кори головного мозку. Його автор — дитячий фізіолог і психолог Мар’яна Безруких. Сядьте за столик навпроти дитини. Запропонуйте їй протягнути одну руку та в будь-який спосіб закрийте від дитини її кисть. Відтак почергово торкайтеся пальців її руки. Вона має або назвати, за який палець її тримає дорослий, або порухати відповідним пальцем на іншій руці.

Вікові нормативи:

• трирічна дитина правильно визначає великий палець;
• п’ятирічна — розрізняє великий палець і мізинець;
• шестирічна — вільно розрізняє великий палець, мізинець і вказівний.

Які показники визначають рівень функціональної готовності

Низький рівень. Напівростовий стрибок іще не відбувся, тобто дитина не виконала філіппінський тест; вона не може виконати завдання «Ріжки» і «Перемога», руку для привітання подає човником; молочні зуби не хитаються; дитина розрізняє лише великий палець і мізинець.

Середній рівень. Напівростовий стрибок уже відбувся; завдання «Ріжки» і «Перемога» дитина розв’язує після повторної інструкції, так само з другої спроби правильно подає руку для привітання; заміна молочних зубів лише розпочалася; дитина розрізняє великий палець і мізинець.

Достатній рівень. Напівростовий стрибок уже відбувся; дитина правильно розв’язує завдання «Ріжки» і «Перемога», руку для привітання також подає правильно; триває заміна чотирьох молочних зубів; дитина розрізняє великий палець, мізинець і вказівний.

Високий рівень. Напівростовий стрибок уже відбувся; дитина без проблем розв’язує завдання «Ріжки» і «Перемога», руку для привітання подає правильно; уже замінилися чотири молочні зуби; дитина розрізняє великий палець, мізинець і вказівний.

     Шестирічні дошкільники, які мають достатній рівень функціональної готовності організму до систематичного шкільного навчання, здебільшого мають високий рівень працездатності, гармонійно розвиваються й успішно навчаються, навіть якщо вони до школи не вміли читати, рахувати й писати. Морфологічна зрілість дитини забезпечує умови, сприятливі для успішного оволодіння знаннями в нових умовах навчання.

ГОТУЄМО    МАЙБУТНЬОГО  ШКОЛЯРА ВДОМА

Підготовка дитини до школи – запорука її швидкої та «безболісної» адаптації в нових, у деякій мірі навіть стресових, умовах навчального закладу. Звичайно, цю проблему можна перекласти на плечі фахівців – репетиторів, вихователів дитячого садочка. Але є категорія батьків, які сміливо беруть цю відповідальність на себе.

Батькам для нотаток

Якісно підготувати дитину до школи вдома можливо. Треба лише добре налаштуватися на процес та набратися терпіння. Придбайте спеціальні, схвалені Міністерством освіти учбові матеріали (підручники,зошити, посібники), не забудьте про кубики, пазли або картки з літерами та цифрами, палички для рахування та т.п., адже найкраще діти сприймають матеріал в ігровій формі. Наявність кольорових олівців та фломастерів, пластиліну та фарб необхідна для розвитку творчої складової характеру дитини.  У будь – якому випадку бажано дотримуватися наступних кроків.     

Крок 1. Один, два, три, чотири, п’ять-вчимося рахувать!

Вміння рахувати, додавати та віднімати, знання геометричних фігур – такі вимоги ставляться до дитини при вступі до багатьох шкіл та ліцеїв, особливо зі статусом «престижні».

Батькам для нотаток

 Додайте до процесу навчання власну уяву: хлопчиків більше зацікавить вивчення цифр в процесі розгляду номерів автомобілів, для дівчаток цей процес пожвавить рахівниця з яскравих бусин.

Крок 2. Паличка, кружечок… Або навчаємось письму

Головне, що потрібно на етапі підготовки до письма – розвиток дрібної моторики дитячих рученят. Цьому сприяють як спеціальні прописи, так і творчі завдання (ліпка, складання мозаїки та пазлів, розфарбовування розмальовок та т.п.). Починати уроки письма краще з простого олівця. Він допоможе малюку сформувати правильний натиск, на відміну від фломастерів, які значно полегшують процес написання, що в подальшому не кращим чином впливає на каліграфію письма.

Батькам для нотаток

Починайте з легких завдань – малювання паличок, крючечків. Коли дитина навчиться простим елементам письма, переходьте до засвоєння прописів з літерами.

Крок 3. Літери, привіт! Або навчаємось читати 

Навчити дитину читати не так легко. Це, напевно, найважча складова підготовки дошколярика. Адже малюку складно зрозуміти як написані на папері незнайомі знаки перетворюються у звуки, а звуки, в свою чергу, трансформуються у знайомі слова.

Батькам для нотаток

Ні в якому разі не засмучуйтесь та не складайте руки, якщо ваш малюк важко засвоює навики читання. Спростіть процедуру навчання таким чином: починайте з асоціації малюнка з літерою зі звуками. При цьому, називайте літеру «неправильно» – не «ел» або «ем», а «л», «м».

Крок 4. Шукаємо таланти! Або розвиток творчих здібностей дитини

Якщо ваш малюк має власні творчі вподобання (аплікація, малювання, ліпка з пластиліну тощо), намагайтесь всіляко підтримувати його в цьому напрямку. Адже подібні творчі завдання не тільки стимулюють уяву майбутнього школярика, вони також розвивають дрібну моторику рук дитини, сприяють встановленню орієнтації у просторі та є вагомою складовою пізнання навколишнього світу.

Батькам для нотаток 

Намагайтесь готуватись до кожного «сеансу» творчості завчасно. Тобто підготуйте тему та потрібні матеріали, створіть творчу атмосферу, забравши всі можливі відволікаючі моменти. Бажано перед початком творчого «сеансу» зробити вступну частину для малюка, тобто розповісти йому щось цікаве про роботу, яка на вас чекає. Наприклад, якщо ви з дитиною будете малювати тварин, розкажіть малюку про їх різновиди, харчування та місця проживання. Складаючи будинок з конструктора, супроводжуйте процес зведення споруди розповіддю про те, з чого будуються справжні будинки, скільки поверхів вони можуть мати, хто їх будує, яка техніка при цьому використовується. Знайомте вашу дитину з навколишнім світом, можливо саме зараз будується основа її майбутньої професії або захоплення.

Подальші кроки. Не зупиняємося на півшляху!Або розвиток мовлення, логіки та інше

Щоб стимулювати розвиток мовлення у дитини, просіть її переказувати почуте або прочитане, складати власні розповіді та історії. Також на допомогу вам прийдуть спеціальні логопедичні зошити. Використовуйте для розвитку мови у малюка кожну вільну хвилину на прогулянці, вдома, у транспорті – розпитуйте у нього про все, що він бачить, чує, відчуває, навчайте його правильно будувати речення, словосполучення, знаходити синоніми, антоніми, необхідні прикметники до слів тощо. Помічниками в частині тренування у дитини розвитку логіки є загадки, кросворди, різноманітні ігри та завдання на логічне мислення. Якщо ви хочете навчати вашого малюка іноземним мовам ще до школи – це також не завадить та спростить період адаптації дитини до шкільної програми.

Фінішна пряма та побажання на майбутнє

Одна година щоденно – цілком достатньо, щоб підготувати дитину до школи. Звичайно, якщо ваш малюк сприймає навчання з задоволенням, присвячуйте цьому більше часу.  Під час домашніх уроків обов’язково змінюйте типи завдань. Дитина буде швидко втомлюватись та втрачати інтерес до сприймання матеріалу при тривалому одноманітному навантаженні. Вносьте в програму домашнього навчання перегляд розвивальних мультфільмів, активні перерви (фізкультхвилинки) та веселі ігри з елементами навчання.

БАЖАЄМО ВАШОМУ МАЙБУТНЬОМУ ШКОЛЯРИКУ УСПІХІВ У НАВЧАННІ !